ганьба
41безслав'я — я, с. Погана слава; ганьба, безчестя …
42безчестя — я, с. 1) Те, що завдає неслави; ганьба. 2) заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника …
43ганебина — и, ж., поет. Велика ганьба …
44нага — I невідм., мн. (одн. на/га, ч. і ж.). Група родинних племен і народності, які розмовляють тибето бірманськими мовами і населяють прикордонні райони Індії та Бірми; представники цієї племінної групи. II и, ж., зах. Ганьба, сором …
45незмивний — а, е. 1) Якого важко або неможливо змити. Незмивна пляма. 2) перен. Якого не можна позбутися, забути, спокутувати. Незмивна ганьба …
46нечесть — і, ж., заст. Наруга, ганьба …
47осудовисько — а, с., діал. Ганьба, неслава …
48позорище — а, с. 1) заст. Видовище (у 2 знач.). 2) розм. Те саме, що ганьба 1). Виставляти на позорище …
49публіка — I публ іка и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п убліка и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. || Певні кола глядачів, читачів і т. ін. 2) розм. Люди, народ, товариство.… …
50скандал — у, ч. 1) Подія, випадок, що набувають широкого розголосу й ганьблять їх учасників. || розм. Що небудь варте осуду, недозволенне, ганебне. || Уживається як вигук у знач. ганьба! 2) Галаслива сварка, колотнеча; бешкет …
